Розвиток творчих здібностей дитини дошкільного віку неможливий без організації вирішення дошкільниками найрізноманітніших завдань творчого характеру у сім'ї .

Перша група: завдання, спрямовані на розвиток перцептивої сфери (диференційованого сприйняття) та довільної уваги:

• На аркушеві намальованого будь-які предмети, дуже щільно прилягають один до одного. Їх необхідно назвати й визначити кількість;

• Пропонується заштриховувати малюнок з урахуванням заданих умов, які визначені для штрихування різних геометричних фігур;

• Необхідно знайти однакові чи відповідні один одному малюнки й розфарбувати їх:

• Знайти дві половини певної живої істоти й розфарбувати їх однокавим кольором;

• Знайти збоку на аркушеві паперу і на самому малюнку однаковий малюнок, і, використовуючи зразок, домалювати предмети на основномі малюнку;

• Вибрати з декількох малюнків один, який відповідає зображеному контурові;

• Знайти подібні фігури;

• Знайти на малюнку відмінні деталі;

Друга група: завдання, спрямовані на розвиток наочно-образного мислення:
Завдання на визначення просторових відношень:

• Завдання, які можна використати подумки, повертаючи або обертаючи зображення:

• Подумки перевернути зображення, намалювати перевернуте зображення;

• Подумки повернувши малюнок, знайти фігуру, яка допоможе добудовати незавершений перевернутий малюнок;

• Якщо задана послідовність обертання малюнка, необхідно встановити, яким буде наступний оберт у запропонованій послідовності;

• Необхідно подумки покласти на два малюнки один на другий і знайти зображення, яке вийде в результаті цього накладання;

• Необхідно знайти з декількох запропонованих на вибір частин малюка ту, яка відстутня на ньому;

• Необхідно уявити, який із запропонованих способів допоможе розділити запропоновану фігуру;

• Завдання, що пропонують подумки простежити можливі шляхи виходу із лабіринту й, обравши правильний, намалювати його, намагаюяись не торкатися межі доріжки.

Третя група: завдання на виконання основних логічних дій, розвитток розумових операцій (аналіз, синтез, порівння, узагальнення, абстрагування, визначення закономірностей) та формування понятійного апарату:

• Завдання на формування понятійного апарату та логічного мислення:

• Необхідно із зображеньдекількох предметів знайти один «зайвий» і пояснити, чому саме цей предмет не підходить до інших, віділяючи при цьому узагальнююче поняття;

• Вимагається згрупувати предмети, об'єднуючи їх за спільною ознакою;

• Необхідно знайти «зайву» картинку попередньо визначивши пору року, за розташованим у центрі аркуша папреу малюнком;

• Завдання, спрямовані на розвиток розумових операцій аналізу, синтезу,порівняння, узагальнення, визначення закономірностей:

• Проаналізувати послідовність розташування малюнків логічно продовжити чи завершити їх, заповнити вільні місця, вибравши із запропонованих чи намальованих необхідні малюнки;

• Завдання, де небхідно визначити логічні закономірності розташування малюнків у своєрідній таблиці;

Четверта група: завдання, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки, здорових і моторних координаційта довільної уваги:

• Завдання, в яких треба з'єднувати намальовані крапки:

• Малюнки, зображені крапками;

• Поступовий перехід від з'єднання крапок до самостійно домальовування дрібних деталей;

• З'єднання крапок у послідовності чисел, що їм відповідають;

• Комбіновані варіанти вправ;

• Завдання, для вирішення яких необхідно домальовувати малюнки різного рівня складності:

• Малювання візерунків;

• Домальовування невеличких малюнків;

• Завдання комбінованого типу, які мають, окрім основної, яскраво виражену інтелектуальну задачу;

• Необхідно розглянути малюнок, використовуючи визначені правила добору різних кольорів, з урахуванням не тільки кольору, а й форми зафарбованих фігур.

П'ята група: завдання, спрямовані на розвиток зв'язного мовлення:

1) За малюнком, що відображає події тієї чи іншої казки, необхідно пригадати назву і сюжет цієї казки, переказати її;

2) Необхідно скласти розповідь за сюжетом малюнка, а потім вгадати історію про те, що було до подій зображених на малюнку, і що буде далі;

3) На аркушеві паперу пропонується декілька невеличків малюнків, що відображають певну послідовність подій, за якими слід скласти розповідь.

Врховуючи особливості розвитку пізнавальної активності дитини дошкільного віку, була розроблена авторська класифікація творчих завдань. При цьому були враховувані притаманні дошкільникам видам діяльності, які передбачають прояв творчості (зображувальної, словесноїї, музичної, математичної). Таким чином, були виділені такі види творчих завдань:

1. Зображувальні творчі завдання на малювання різними матеріалами; різну техніку виконання малюнку; закінчення розпочатого малюнка (коли задається певний набір ліній); малювання із заплющиними очима; конструювання.

2. Музичні творчі завдання на вигадування співомовок; просівування пісеньок «різними голосами»; вигадування танців під музику; пантомімічне передавання образів на зразок «незіичних танців» (вигадування танців, нахарактерних персонажам, або невластиву пеному образу музики); гра у шумовому оркестрі.

3. Словесні творчі завдання на добір рими; складання початку чи закінчення вірша; фонетичне розрізнення звуків та добір варіантів їх застосування; завдання у віршах-діалогах; завдання-загадки.

4. Логіко-математичні завдання варіативного характеру, з формами, кольорами, величинами, числами.

5. Творчі завдання комбінованого типу. Наприклад, на слухання «чарівних звуків» та їх подальшу інтерпритацію у руках, словесній чи зобржувальній діяльності.

Визнаючи місце творчих завдань у роботі сім'ї можна вказати на те, що вони є універсальним засобом, - їх можна використовувати скрізь: під час спілкування, у грі, під час прогулянки, самостійної ігрової дільності дітей.

Коментарi