• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Методичний кабінет

Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення.


В основі педпроцесу – особистісно-орієнтована модель. Впровадження в практику Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років "Дитина" створює простір для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу.

Методична робота

в дошкільному навчальному закладі відповідає наступним правилам:

- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;

- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;

- позначається на рівні підготовленості вихованців;

- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;

- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;

- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.

Літературний матеріал до теми

"Природа космосу"

ЗОРЯНЕ НЕБО В ПОЕЗІЇ

МІСЯЦЬ І ЗІРКИ

Тихий вечір, тихий, красний,
Над горою місяць ясний
Пасе зірки, завертає,
На трембітці виграє:
– Гой, зірки, гоя, гоя,
Трембіточка срібна моя,
Трембіточка срібна моя,
Гой, зірки, гоя, гоя!
Ходить місяць аж до ранку:
Вийшла зоря на полянку:
– Ой, місяцю, місяченьку,
Зганяй зірки помаленьку.
(Марійка Підгірянка)

Методична порада:

1. Читайте цей вірш виразно, не поспішаючи, нама­гаючись розбудити уяву дітей картиною чарівною й тихої місячної ночі, допомогти їм перенестися в теплу зоряну ніч.

Запитання до дітей:

1. Який був вечір?

2. Де з'явився місяць?

3. Кого він пасе?

4. Як грає місяць на трембіті?

5. Доки місяць пасе зірочки?

6. Як зоря промовляє до місяця? Словникова робота:

1. Пояснити дітям слова і вислови: тихий вечір, місяць ясний, пасе зірки, трембіта, вийшла зоря на полянку.

2. Передати зміст вірша малюнками. Проблемні запитання:

1. Чи кожного вечора з'являються зорі на нашому небі?

2. Попроси дорослих показати тобі на зоряному небі ковшик з сузір'ям Великої Ведмедиці.

3. Спробуй сам знайти маленький ковшик сузір'я Малої Ведмедиці, що розташований поруч з Великою Ведмедицею.

СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ

Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють,
Сади рясні похилились,
Тополі поволі
Стоять собі, мов сторожа.
Розмовляють з полем.
І все те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому спочинку,
І краю немає!
(Т. Г. Шевченко)

Методична порада:

1. Читайте цей чудовий вірш з великим почуттям, емоційно та лірично, намагаючись якнайкраще відтворити дітям спокій і красу рідного краю, закласти в їх душі любов і пошану до нього.

Дуже радимо вивчити з дітьми його напам'ять.

Запитання до дітей:

1. Хто перший зустрічає світанок?

2. Про що степи, лани мріють?

3. Чому сади рясні похилились?

4. З ким порівнюються тополі?

5. Про що вони розмовляють з полем?

6. Чим повита вся країна?

7. А тобі подобається ранок? Чим саме? Словникова робота:

Словникова робота:

1. Запитати, як діти розуміють такі вислови: край неба палає; степи, лани мріють; тополі... мов сторожа; соловейко сонце зустрічає; повита красою.

2. Запропонувати дітям зустріти з батьками світанок (звичайно, не на вулицях великого міста) й потім розповісти про бачене.

Проблемні запитання:

1. Яку частину України так поетично оспівує у цьому вірші? Як ти гадаєш?

2. У який час доби найчастіше випадає роса?

3. Чому влітку яблуням інколи доводиться підпирати стовпчиками гілки? (надто рясний врожай може поламати частину гілок).

ЗДРАСТВУЙ, СОНЕЧКО!

Я всміхаюсь сонечку: — Здраствуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці: — хай вона цвіте!
Я всміхаюсь — дощику: — Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся — зичу їм добра!
(М. Познанська)

Методична порада:

1. Вивчити з дітьми цей короткий віршик напам'ять. Він просякнутий світлом, спонукає до доброго ставлення до довкілля і до людей.

Запитання до дітей:

1. Який настрій передає цей віршик?

2. На які гарні вчинки надихає радісний, гарний настрій?

3. Дайте відповідь рядками цього вірша.

4. Які прохання звернуті до сонечка і квіточки?

5. Які побажання для друзів?

6. Який у тебе найчастіше настрій?

7. З якої причини він буває гарним і радісним? Словникова робота:

1. Скільки привітань через усмішку у віршику? Вказати їх усі.

2. Придумати слова, з якими хотілося б звернутися до сонечка (любе, золоте, щедре, миле, тепле).

3. Використовуючи прийом емпатії, запитайте: „Якби ти був сонечком, які б добрі справи ти зробив?".

Проблемні запитання:

1. Які твої вчинки приносять радість близьким? А які засмучують?

2. Що, на твою думку, треба робити, щоб навколо нас було більше радості, ніж смутку?

3. Що потрібно для того, щоб стати доброю людиною?Чи досить проголосити себе "добрим"?

ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО!
(українська народна пісенька)
Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко,
На бабине зіллячко, на наше подвір'ячко,
На весняні квіточки, на маленькі діточки,
Там вони граються, тебе дожидаються.

Запитання до дітей:

1. Про яку пору року йдеться у пісеньці?

2. Хто найбільше чекає появи сонечка?

3. Чим займаються діти?

4. Де вони граються?

Словникова робота:

1. Запропонуйте дітям назвати слова, якими можна оха­рактеризувати сонечко (яскраве, тепле, ясне, променисте та ін.).

2. Запропонуйте дітям знайти у пісеньці слова зі змен­шувальними суфіксами (сонечко, полечко).

3. Застосовуючи прийом емпатії, запропонуйте дітям уявити себе сонечком.

Поставте запитання:

1. Якби ти був сонечком, щоб ти зробив (променем заглянув у віконце, зігрів би дідуся і бабусю тощо)?

2. Які б ти зробив добрі справи?

3. З ким би ти тоді товаришував? Проблемні запитання:

1. Чому в пісеньці так багато слів-зменшень? Чому не використовуються звичайні слова „поле", „сонце"?

2. Чим відрізняється життя у тих місцях Землі, де сонеч­ко місяцями не з'являється на небі, від нашого? Де там граються діти?

ЩО СКАЗАЛО СОНЦЕ?

Спитала птаха в сонця,
В прозорій вишині:
– Де небо найчистіше?
Де краще жить мені?
А сонце усміхнулось Заграло у росі:
– Лише під мирним небом Щасливі ми усі!
Спитала квітка в сонця:
– Коли мені цвісти?
Щоб ти для нас тепліше Світило з висоти?
А сонце усміхнулось —
Заграло у росі:
– Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом
Щасливі ми усі!
Спитали діти в сонця:
– Як мир нам зберегти? Щоб в злагоді і щасті Жили і ми, і ти?
А сонце усміхнулось:
– Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи,
Коли щасливі квіти,
Коли щасливі діти, —
Щасливе з вами я!
(М. Сингаївський)

Методична порада:

1. Читайте вірш емоційно й радісно, звернувши увагу на виділення (тембром і тоном) відповідей сонця, намагаюсь не робити їх надто одноманітними. Викликати у дітей зацікавле­ність до цієї розмови сонця з птахами, квітами, дітьми, а піз­ніше пояснити їм значення збереження миру.

СОНЦЕ СТУКАЄ В ВІКОНЦЕ

Сонце стукає в віконце,
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся — й на зарядку,
Через кладку на лужок,
Там лежать граблі, лопата —
То ямки берись копати:
Треба вчасно навесні
Посадити яблуні,
Груші, персики, горіхи
Добрим людям для утіхи,
І для цвіту, і для плоду —
На здоров'ячко народу.
(М. Стельмах)

Методична порада:

1. Бажано спочатку прочитати вірш самостійно, щоб краще потім передати дітям його ритм, радість, спонукати їх до позитивного ставлення до активного життя, корисної пра­ці, а не до бездумного „відпочинку".

Запитання до дітей:

1. Чого сонце стукає у віконце?

2. Для чого воно будить людей?

3. Чому воно поспішає?

4. Яку роботу треба вчасно зробити у саду навесні?

5. Які дерева треба посадити у ямки?

6. Навіщо ми їх садимо?

7 А ти посадив бодай одне дерево?

Словникова робота:

1. Пояснити вислови і слова: сонце стукає, кладка, ямки копати, здоров'ячко, утіхи.

2. Вивчити слова: світити, світати, світло, світлий, світило, світлячок, світличка, світелка, світилка.

Проблемні запитання:

1. Чому дерева садять восени чи навесні, а не взимку чи посеред літа?

2. Як ти думаєш, про які горіхи йдеться у вірші: про волоські чи про лісові (ліщину)?

3. Назви найбільш поширені у нас садові дерева.

ДО ЗІРОК

Нову ракету привезли до нас у дитсадок,
Щоб полетіти ми змогли у космос до зірок,
Три... два... один... і... пуск! Ура!
Несе ракета нас, та приземлятися пора —
Летіти іншим час: у черзі ж на землі чека
Вся дітвора із дитсадка.
(Т. Коломієць)

МІСЯЧЕНЬКО

Не шуміть ви, осокори,
Щоб синок вас не почув,
Довго бігав він надворі,
Натомився і заснув.
Місяченьку,чародію,
Не жартуй крізь вікна з ним,
Не лягай йому на вії,
Ти промінням голубим.
(В. Сосюра)

СОНЕЧКО

Біля сонечка, вгорі, плавала хмаринка,
Проти сонечка, в дворі, бавилась Яринка.
Не журись, Яринко, не на вік хмаринка:
Хмарка розпливається, сонечко ж лишається!
(Г. Бойко)

ПСИХОГІМНАСТИКА «ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ»

Я — планета. Я донька великого Сонця. Сонечко любить та зігріває мене, а я радісно кружляю навколо нього цілий рік, не втомлюючись та не зупиняючись. Я сильна. Я дихаю вільно та спокійно. Мої легені-ліси наповнюють мене чистим повітрям.

Живильною вологою напоюють моє тіло струмочки та річки, що кожного дня поспішають до морів та океанів.

Я велика. Я всім дарую притулок. Але бережіть мене. І я віддячу вам квітучим килимом — весною, теплим дощем — влітку, чудовим врожаєм — восени, а взим­ку — пухнастим снігом. Тож шануйте мене.
Я — планета Земля. Я — ваш рідний дім.

ПСИХОГІМНАСТИКА «СОНЦЕ»

Я – Сонце. Велике, недосяжне, завжди гаряче Сонце. Ви щодня бачите мене над небокраєм і не здогадуєтесь, що насправді я зірка, а Сонце – це моє ім'я.

Я дихаю теплом, і кожна рослинка на вашій планеті посміхається до мене з вдячністю. Мої промені дарують життя усім звіряткам, пташкам, комашкам. Навіть риби не можуть жити без мене.

І людей я теж дуже люблю. Адже людина цікавиться мною, вивчає мене. Але, будь ласка, не дивіться на мене незахищеними очима, мої промені можуть бути суворими — ваші очі не витримають їхньої сили.

І хоча я таке сильне, я привітне до всіх. Я дарую радість і влітку, і взимку. Я можу бути яскравим та спекотним, а можу — ніжним та лагідним.
Пам'ятайте, що я вас люблю.
Я — ваше Сонечко...

ПСИХОГІМНАСТИКА «ЗІРКА»

Привіт! Ви бачите мене? Так, це я — маленька зірочка на нічному небосхилі. Але я зовсім не маленька, навпаки, я дуже-дуже велика. Просто я далеко від вас. За­плющить очі й уявіть, що летите до мене на швидкій ракеті багато років. Ось так я від вас далеко.

Але я — гаряча вогняна куля, я вмію світити, і тому ви мене можете бачити. На жаль, лише вночі.

А ще ви знаєте мою сестричку — зірочку Сонце, ваша планета кружляє навколо неї. В мене дуже багато інших подружок-зірочок, разом ми граємося в сузір'я. Ще раз заплющіть очі, уявіть собі, які можуть бути сузір'я — це так цікаво...

Але інколи мені буває сумно та самотньо. Ніхто і ніщо не зможе підлетіти до мене близько, адже я надзвичайно гаряча.

Тому дивіться на мене вночі або вдень у телескоп, радійте мені. І мені стане ве­селіше. Я навіть підморгну вам. Обов'язково...

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ

Я - ЗЕМЛЯ

Я планета, звусь Земля,
Я велика — не мала.
Навкруг себе я кружляю,
Так у космосі літаю.
Ніч і ранок, день і вечір,
Всі вони завжди доречні.
Літо, осінь, зима, весна
Змінюються теж здавна.
Заслуга в цьому є моя,
Я планета, я — Земля!

(Зведення та розведення рук в сторони)

(Крокування навколо себе)

(Нахили тулуба вправо-вліво)
(Нахили тулуба вперед-назад)

(Руки в боки, «пружинка» праворуч-ліворуч)

ЗІРКОВА ЗАРЯДКА

Навіть зірки вранці-рано Вправи роблять всі старанно.
Он поглянь, меткий Стрілець
Тренує руки — молодець!
Козерог, Овен та Рак
Тулуб нахиляють так.
Риби, Лев та Скорпіон
Крутять, вертять все хвостом.
Вмився ранком Оріон
І прогнав космічний сон. А тепер ми по порядку
Зіркову зробимо зарядку.

(Крокування на місці)

(Піднімання-опускання
руквгору-вниз)
(Нахили тулуба вправо-вліво)
(Руки в боки, колові рухи тулуба
ліворуч-праворуч)(Нахили вперед, торкнутися руками
підлоги, ніби зачерпнути води з річки)
(Крокування навколо себе)

КОСМІЧНІ ЦІКАВИНКИ
Я собі цікаву гру
Навіть в космосі знайду.
На кометі політаю,
Навкруг Сонця покружляю.
Підмету Чумацький Шлях,
Потім буду там гулять.
Покручу кільце Сатурна,
Щоб струнка була фігура.
Нахилюся на всі боки,
Як Уран, буду нівроку.
Що ж — у космосі цікаво
І звичайні робити вправи!

(Руки в боки, повороти головою
вправо-вліво)(
Руки вперед, кружляннянавколо себе)
(Нахили вперед, махи рукамивправо-вліво)
(Колові рухи тулубомправоруч-ліворуч)
(Нахили вправо-вліво)
(Зведення та розведення рукв сторони)

Кiлькiсть переглядiв: 2794

Коментарi